МАСТОЇДИТ лікування у Харкові PHD.MD.KARCHINSKYI

Різкий біль у вусі? Гноєтеча зі слухового проходу більше 10 днів? Сильний головний біль? Всі ці симптоми поєднуються з високою температурою? Ви зазначили появу проблем з вухом на тлі запального процесу в порожнині носа? Клінічна картина розвинулася протягом 1-3 днів? Асиметрія вушних раковин? Почервоніння в завушній області?

Причиною цих симптомів може бути гнійний мастоїдит!

Для вирішення даної проблеми Вам необхідно записатися на прийом до ЛОР лікаря в Харкові.

Вам зможе допомогти доктор Карчинський Олександр Олександрович, лікар з великим досвідом і професіоналізмом!

У нашій клініці з успіхом застосовуються сучасні методи лікування мастоїдита, різного ступеня тяжкості і форми перебігу:

1. Консервативне медикаментозне лікування

2. Місцеве безопераційне лікування

3. Хірургічне лікування гострого і хронічного гнійного мастоїдита:

• Тимпанопункція-прокол барабанної перетинки з наступною аспірацією вмісту середнього вуха;

• Шунтування барабанної перетинки;

• Парацентез - тимпанотомія - мікро-розріз барабанної перетинки з наступною санацією середнього вуха;

• Антротомія - розтин соскоподібного відростка на боці ураження;

• Мастоїдектомія - розширена санація соскоподібного відростка;

4. Комбіноване лікування мастоїдита

Завжди будемо раді Вам допомогти відновити ваше здоров'я!

З повагою,
Лік. Карчинський О.О.

Гострий і хронічний гнійний мастоїдит: діагностика та лікування в Харкові!

Що таке мастоїдит?

Мастоїдитом прийнято вважати деструктивний остео-периостит пористої структури соскоподібного відростка. У педіатричній оториноларингології прийнято визначення Антрит (син. Отоантрит) - запалення слизової оболонки і кісткової тканини печери соскоподібного відростка, яке розвивається як ускладнення гострого середнього отиту у новонароджених і у дітей грудного віку.

Розрізняють гострий і хронічний мастоїдит, первинний, при якому процес в соскоподібному відростку розвивається без попереднього середнього отиту, і вторинний як ускладнення середнього отиту. Також мастоїдити класифікуються за переважною локалізацією запального процесу в соскоподібному відростку.

Захворювання також відомо як отоантрит. Англійською захворювання називається Mastoiditis.

Причини

Анатомо-фізіологічні передумови розвитку гострого і хронічного мастоїдита

Соскоподібний відросток остаточно розвивається до 3-го року життя дитини. Виділяють кілька типів соскоподібних відростків в залежності від структури: пневмотичний, диплоїчний, склеротичний. В добре пневматизованому соскоподібному відростку осередки мають типове групове розташування: виличні, кутові, верхівкові, порогові, перисинуозні, перифаціальні, перилабіринтні. Відповідно ступеню і характеру їх пневматизації, гнійний процес поширюється на ті чи інші клітинні групи. При пневматичному типі будови соскоподібного відростка з безліччю великих осередків і тонкими кістковими перенитками між ними, поширення гнійної інфекції відбувається досить інтенсивно; при цьому, чарункова структура руйнується з утворенням емпієми відростка, нерідко з проривом гною в субперіостальний простір і далі в напрямку перфорованих шляхів. При диплоїтичній будові соскоподібного відростка поширення гною відбувається по кісткомозкових просторах, внаслідок чого процес протікає значно повільніше, але так як при такому типі будови судинна мережа добре розвинена, всмоктування токсинів і гематогенне поширення інфекції досить виражене. При склеротичній будові відростка, запальний процес протікає приховано і мляво, лише в печері і в наявних іноді невеликих періантральних осередках. У дітей найчастіше порушення носового дихання, широкі і короткі прямі слухові труби, наявність ембріональної міксоїдної тканини в барабанній порожнині, поряд з високим розташуванням соскоподібнї печери, створює умови для поганої аерації і утруднення відтоку, що сприяє розвитку антрита вже на ранній стадії гострого середнього отиту, особливо у новонароджених гіпотрофічних, ослаблених різними захворюваннями. Вирішальне значення в розвитку та перебігу антрита і мастоїдита мають реактивність організму (зниження місцевого і загального імунітету), інфекційні захворювання, перинатальна патологія, розлад харчування (гіпо- та паратрофії), гастроентерологічні і ендокринні захворювання, аліментарна дистрофія, гіповітаміноз, рахіт, ексудативний діатез. Причиною затяжного, атипового перебігу мастоїдита (без типових змін барабанної перетинки, гноєтечі, болі при пальпації соскоподібного відростка) можуть бути зниження резистентності організму у хворих з важкими соматичними захворюваннями (цукровий діабет, ниркова недостатність, захворювання крові, імунодефіцит різного генезу), у реконвалесцентів, у людей похилого і старечого віку.

Найчастіша причина - перехід патологічного процесу на соскоподібний відросток з середнього вуха при неправильно лікованому гнійному середньому отиті. Інфекція з середнього вуха поширюється на структури скроневої кістки і вражає соскоподібний відросток, формуючи при неправильному або несвоєчасному лікуванні його абсцес.

Часті бактерії-збудники мастоїдита: пневмокок, бета-гемолітичні стрептококи, золотистий стафілокок, моракселли, гемофільна і синьогнійна палички.

Хто в групі ризику
Найбільш часто мастоїдит розвивається у дітей у віці до 7 років на тлі отиту. У групі ризику по захворюванню:

• діти молодшого віку з отитом;
• пацієнти із середнім отитом;
• пацієнти з черепно-мозковою травмою.

Патогенез

Мастоїдит, як правило, виникає внаслідок тривалої затримки відтоку запального ексудату з порожнин середнього вуха, стійкого підвищення тиску в осередках соскоподібного відростка, що викликає некроз слизової оболонки і перехід запалення на кісткові структури. Після утворення емпієми, найбільш часто місцем прориву гною є майданчик соскоподібного відростка, в результаті чого в завушній області формується субперіостальний абсцес, рідше він утворюється в області задньої кісткової стінки зовнішнього слухового проходу (вона ж передня стінка соскоподібного відростка), з відшаруванням шкіри і утворенням свища. При прориві гною в області луски скроневої кістки розвивається скваміт, а через осередки піраміди скроневої кістки - петрозит. Якщо процес руйнування кістки спрямований до середньої або задньої черепної ямки і гній проникає в порожнину черепа, розвиваються важкі внутрішньочерепні ускладнення (менінгіт, абсцеси мозку і мозочка, сінустромбоз, отогенний сепсис).

При мастоїдиті основна ланка патогенезу - це недостатнє дренування гнійного вогнища в середньому вусі. Причинами недостатнього дренування є: високе розташування крайової перфорації барабанної перетинки при хронічних епітимпанітах, незначний розмір перфорації або закриття її грануляцією, запізніле дренування барабанної порожнини, пов'язане із затримкою спонтанного прориву барабанної перетинки або парацентезу, утруднення відтоку секрету з воздухоносної системи середнього вуха внаслідок закриття сполучення між осередками, антрумом і барабанною порожниною запаленою і потовщеною слизовою.

Як часто зустрічається?

Частота варіюється в залежності від вікових груп і регіонів. В Україні частота отоантритів у дітей молодшого віку коливається від 9 до 28%, підвищується при наявності супутньої патології. В Європі частота розвитку мастоїдита - 4 випадки на 100 000 дітей.

Симптоми
Симптоматика може виявлятися раптово (паралельно з основним інфекційним процесом або посттравматичним) або отсроченно, через кілька днів-тижнів.

Для мастоїдита характерні наступні симптоми:

• припухлість, почервоніння в завушній області, відкопилення вушної раковини;
• біль у вухах і завушній області, що іррадіює в потилицю, щелепу (в т.ч. зуби), скроню, очниці;
• зниження слуху, аж до повної глухоти на стороні поразки
• слабкість, загальне нездужання;
• лихоманка, головний біль.

Діагностика захворювання

Опитування і огляд
При опитуванні лікар збирає інформацію про наявність запальних захворювань вуха, визначає характерні скарги на болі в області вуха, зміну положення вушної раковини (її зміщення кілька вперед).

При огляді оториноларинголог визначає наявність гною і набряклість стінок зовнішнього слухового проходу, почервоніння шкірних покривів в завушній області, болючість при спробі змінити положення вушної раковини і постукуванні по соскоподібному відростку. При ускладненому перебігу може визначатися зміна форми соскоподібного відростка. Також лікар проводить камертональні проби, аудіометрію - для діагностики порушення слуху і визначення його типу.

При оцінці стану вестибулярного апарату можуть бути виявлені ністагм (неконтрольовані швидкі рухи очних яблук), хиткість ходи, відхилення положення тіла в сторону. Перераховані симптоми свідчать про ускладнений перебігу з розвитком лабіринтита - запалення внутрішнього вуха.

Лабораторне обстеження

• Клінічний аналіз крові часто визначає лейкоцитоз, зміни в лейкоцитарній формулі, характерні для запальних змін. Збільшується швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ).
• Аналіз крові з визначенням рівня С-реактивного білка - для визначення наявності та вираженості запальних змін.
• Посів виділень вуха для визначення виду інфекційного збудника і його чутливості до антибіотиків.

Функціональна, променева і інструментальна діагностика

• Рентгенографія скроневих кісток - для отримання інформації про наявність вогнищ запалення, рідини в середньому вусі і структурах соскоподібного відростка скроневої кістки.
• Комп'ютерна томографія скроневої кістки добре визначає зміни в соскоподібному відростку, наявність рідини в ньому.
• МРТ головного мозку проводиться для виключення переходу запальних змін на структури внутрішнього вуха і головного мозку.

Лікування

Цілі лікування мастоїдита:

• усунення симптомів захворювання і запалення в середньому вусі і соскоподібному відростку;
• елімінація інфекції;
• профілактика ускладнень.

Спосіб життя і допоміжні засоби

Лікування мастоїдита має проводитися в умовах оториноларингологічного стаціонару. Пацієнтам рекомендується постільний режим, вживання великої кількості рідини. Під час лікування і після - в період реабілітації - не рекомендуються інтенсивні навантаження на орган слуху: прослуховування гучної музики, особливо в навушниках, робота на виробництві з високим рівнем шуму, відвідування концертів і масових заходів з високим рівнем шуму.

Ліки

Рекомендовано раннє призначення антибіотиків широкого спектру дії, таких як цефалоспорини II і III покоління.

Симптоматична терапія зводиться до призначення аналгетичних, жарознижуючих препаратів. Для зняття набряку слизової оболонки і кращого дренування середнього вуха можуть призначатися судинозвужувальні краплі в ніс і антигістамінні препарати перорально.

Хірургічне лікування мастоїдита в Харкові:

Поєднання антибактеріальної терапії з парацентезом, тимпанопункцією або антропункцією визначається як консервативно-хірургічне лікування. Перебіг антрита і мастоїдита багато в чому залежить від того, чи дано своєчасно відтік гнійному ексудату з барабанної порожнини.

Парацентез - перший етап лікування антрита. З лікувальною метою парацентез використовується широко і при відповідних показаннях - неодноразово.

Тимпанопункція при антриті і мастоїдиті малоефективна і тому не знайшла широкого застосування при цих захворюваннях; при антріті її проводять з метою видалення гнійного ексудату і подальшого введення антибіотика.

Антропункція - метод лікування антрита, що дозволяє відсмоктувати вміст антрума і через голку в печеру вводити антродренаж (тефлонову трубку). Це дає можливість промивати антрум і вводити в нього антибіотики. Ефективність застосування антропункції і антродренажа недостатня, ці методи використовують тільки при наявності протипоказань до антротоміі або при високому ризику хірургічного втручання. Основним способом лікування антрита є антротомія. Основним критерієм для визначення показань до хірургічного лікування є ретельне клініко-рентгенологічне обстеження і спостереження за хворою дитиною в динаміці.

Мастоїдектомія - метод лікування мастоїдита, спрямований на розширену санацію соскоподібного відростка. Дана операція проводиться при вираженій клінічній картині гострого мастоїдита, уповільненому процесі в соскоподібному відростку, при рентгенологічній картині руйнування його тканин, емпіємі соскоподібного відростка, поширенні запалення за межі соскоподібного відростка, появі ознак септицемії, подразненні вестибулярного апарату та інших ускладненнях.

Основний хірургічний спосіб лікування мастоїдита - антротомія. Це розтин соскоподібного відростка і видалення гною з його порожнини (при формуванні абсцесу). Абсолютні показання до антротомії: симптоми менінгіту, сепсису, розвиток субперіостального абсцесу.

Можливі ускладнення мастоїдита:

• втрата слуху;
• абсцес Чітеллі;
• мастоїдит Бецольда;
• мастоїдит Орлеанського;
• мастоїдит Мурі;
• Корнеровська форма мастоїдита. Ця особлива форма мастоїдита призводить до розвитку септикопіємії, однак без тромбозу сигмовидного синуса. Причиною септикопіємії в цих випадках служить тромбоз дрібних кісткових вен соскоподібного відростка;
• грибковий мастоїдит. Aspergillus fumigatus
• гострий зигоматицит;
• лабіринтит;
• петрозит (гнійне запалення скроневої кістки);
• менінгіт, абсцес головного мозку;
• параліч лицьового нерва;
• остеомієліт;
• сепсис.

Хронічний мастоїдит

Окремого опису заслуговує хронічний мастоїдит. Розвивається у осіб, які перенесли оперативне лікування з приводу гострого гнійного мастоїдита. Іноді це ускладнення розвивається через кілька місяців після операції (антротомії, мастоїдотомії), а іноді через кілька років. Захворювання виникає як при наявності хронічного гнійного середнього отиту, так і при його відсутності. Однак хронічний мастоїдит виникає найчастіше після гострого запалення середнього вуха або загостренні хронічного гнійного середнього отиту. Нерідко захворювання розвивається первинно, але джерелом його завжди є латентна форма мастоїдита, підтримувана будь-яким хронічним захворюванням ВДП. Як правило, хронічний мастоїдит виникає, коли під час операції в повному обсязі вилучені всі патологічно змінені комірки соскоподібного відростка і уражена інфекцією кістка, або якщо виникає передчасне закриття рани при млявому гранулюванні. У дітей сприятливими факторами, які сприяють виникненню хронічного рецидивуючого мастоїдита, є знижене харчування, рахіт, діатез, туберкульозна інтоксикація, хронічна інфекція лімфаденоїдного кільця Пирогова-Вальдейера і інші захворювання, що знижують імунітет.

Клінічна картина характеризується млявим перебігом, мізерними гнійними виділеннями з вуха з неприємним гнильним запахом, що свідчить про остеомієліт; постійними болями в глибині вуха і у відповідній половині голови, що посилюються вночі, приглухуватістю за змішаним типом, іноді невираженими несистемними запамороченнями, поганим сном і апетитом. Діти апатичні, перестають грати, ночами плачуть, торкаються рукою хворої половини голови. Клінічний перебіг залежить від характеру репаративних процесів після оперативного втручання. Раптовий розвиток мастоїдита, гіперемія і інфільтрація післяопераційного рубця, поява свища з гнійним виділенням спостерігаються, коли післяопераційна порожнина заповнена фіброзною тканиною. Якщо ж сталася регенерація кістки, особливо в зовнішньому кірковому шарі, рецидив мастоїдіта розвивається повільно і нерідко виявляється симптомами гострого мастоїдита. Іноді після первинної мастоїдотомії відбувається майже повне відновлення осередків відростка: в цьому випадку хронічний мастоїдит протікає за сценарієм гострого мастоїдита.

Діагноз встановлюють на підставі даних анамнезу, наявності в завушній області слідів оперативного втручання на соскоподібному відростку, отоскопічної картини, мізерних (рідше рясних) наполегливих гнійних виділень з вуха, рентгенологічного дослідження.

Прогноз

Прогноз залежить від своєчасності діагностики і раціональності лікування. Можливо повне одужання або рецидив захворювання.

Якщо вам потрібна ЛОР консультація чи лікування цього захворювання, вам необхідно зв'язатися з нами

по телефону, або через соціальні контакти, які вказані на сайті!

НЕ ЗАЙМАЙТЕСЯ САМОЛІКУВАННЯМ ЦЕ МОЖЕ БУТИ НЕБЕЗПЕЧНО ДЛЯ ВАШОГО ЗДОРОВ'Я!

ЗВЕРНІТЬСЯ ДО ОТОЛАРИНГОЛОГА В "DOCTOR ENT"!

Почніть дихати вільно!

Лор лікар в Харкові.

Doctor ENT 2026